Любитель

Сколе - гора Парашка

Маршрут з м.Сколе на гору Парашка і повернення назад в Сколе

GPX

Як я знайшов найкращого гірського гіда ️

Планував піти на гору Парашка в повній автономії, сам-один. Але у Сколе на залізничній станції у долі були інші плани. До мене прибився цей кудлатий красень і просто... повів за собою.

Цей малий пройшов зі мною абсолютно весь шлях:

Впевнено біг попереду, досліджуючи кожен сантиметр стежки, ніби перевіряв її на безпеку (і точно розганяв своїм шумом усіх місцевих змій чи диких кабанів!).

Чекав на мене на кожному крутому підйомі, обертаючись із поглядом: «Ну що ти там, наздоганяєш?»

Разом зі мною зустрів на вершині шалену зливу, коли стежки за хвилину перетворилися на гірські річки. Змок до ниточки, але не відійшов ні на крок.

А після дощу ми разом сушилися, ділили обід і дивилися на карпатські краєвиди.

Він провів мене назад до самої станції Сколе, переконався, що я сів на поїзд, і залишився чекати наступних туристів.

Кажуть, у Сколівських Бескидах є свої ангели-охоронці. Тепер я знаю, як вони виглядають.

Якщо колись будете в Сколе і зустрінете цього путівника - знайте, ви в надійних лапах. Не забудьте пригостити його смачненьким! ❤️

Пройшла цей маршрут не без пригод! Стартувала зранку у Сколе з надією покорити Парашку і до заходу сонця спуститися до водопаду Гуркало)
Підйом на Парашку був легкий, джерело після осередку висихання смерек пересохло!Краєвиди полонин неймовірні!
Поїдання ожини по дорозі і часті привали на жаль забрали більше часу ніж очікувалося, тому на захід сонця зустріла вже на шляху до Гуркала! І тут почався жах! Дорога вела взагалі в іншому напрямку від водоспаду, тому вирішила рухатися по навігатору! У підсумку 30 хвилин на лютому адреналіні пролупашила через корчі та зарослі! Блукала до 10 години вечора, але до кемпінгу дійшла!
Тому мій висновок:
ХТО ХОЧЕ ГОСТРИХ ВІДЧУТТІВ - спускайтеся з Парашки до Гуркала, бажано вночі.
Якщо хочете без пригод - краще повертайтеся тою ж дорогою!

$Спонтанно запланували похід на гору, оскільки до Сколе легко добратись до Львова, та вирішили що для одноденного походу з поверненням ввечері назад буде якраз супер. Почали маршрут о 10 за Рукавичкою. Попередньо перепитали у кафе поруч, чи дійсно там починається маршрут, оскільки ніякого маркування на початку немає( Підйом лісом одразу стрімкий, проте з іншого боку це добре, оскільки потім приємно просто рухатись по хребту до гори і насолоджуватись краєвидом. Почали підйом о 10, на горі були вже о 12.30, проте рухались швидким темпом і зупинялись лише один раз на горі по дорозі 5хв снікерса з\'їсти і води попити. Спускатись вирішили іншим маршрутом - через водоспад Гуркало, Плаї, тд. (повний маршрут в застосунку означений як \'Сколе - гора Парашка 26.91км\' ) Початок спуску надзвичайно красивий, дуже мальовничі дерева. Проте через півгодини спуску він почав розчаровувати. Маркування з\'являлось все рідше, потім взагалі зникло, а стежки теж не було, хоча по двох трекінгових апках показувало, що рухаємось правильно. Вийшли з лісу на піскову дорогу, теж згідно маршруту, та через якийсь час потрібно було з неї повернутись назад у ліс. На дорозі жодного маркування про це нема, та дуже часто відсутній зв\'язок навіть для навігатора. Тричі суттєво повертались назад, щоб повернути в іншу \'стежку\', напрям, оскільки навігатор збивався, а маркування, шоб запевнитись взагалі не було. Після піскової дороги потрібно було йти ще 2 години лісом, де час від часу натрапляли на маркування, але його було надто мало, через що часто сумнівались, чи рухаємось правильно. Декілька разів на шляху взагалі не було стежки, щоб йти, то доводилось йти високою травою і листям, щоб подивитись, чи далі є прохід. Блукали добряче. Був період коли ще йшли скелями, біля меморіалу Героїв УПА. там красиво. Загалом, порекомендував би якось пофіксити маркування на маршруті спуску. В 2х частіше та знаки на помітніших місцях було б чудово. Пройшов би ще раз, але лише тому, шо вже знаю маршрут. Перший раз воно трохи некомфортно, навіть якщо добре фізично та морально готовий, оскільки замість 27км вийшло цілих 36))$

Пішла маршрутом #13 ( вхід за Рукавичкою). Не могла знайти початок, тому ще раз перепитала місцевих. Маршрут починався за Рукавичкою за сміттєвими баками, ледь знайшла. Потрібно нормально окультурити цей початок маршруту, бо немає жодного вказівника, купа сміття на початку стежки(
Відразу стрімкий підйом, ледь не руками потрібно чіплятись, але туристи на початку стежки лишають палки деревʼяні, мені згодилось!
Підйом в мене зайняв 4,5 години, йшла з перервами. Трохи каміння є на початку на стежці. Маршрут добре промаркований, от тільки шкода, що «виховані» мандрівники на вказівники та таблички додали свої корективи( трохи сміття є по дорозі, особливо серветки. Загалом чисто, на вершині Парашки теж культурно.
Спочатку було багато лісу, але він мене зачаровував, було і прекрасно! чисте запашне свіже лісове повітря вдихала на повні груди! Вище - коли ліс потрохи змінювався на полонини, ставало ще прекрасніше! Відкрились гори та гарні краєвиди! Дойти до самої Парашки - то ще той квест) кожна гора мені здавалась останньою, але це була не Парашка . І нарешті побачила на вершині хрест, це вона! Дуже гарно зверху! Правда, вітер був, але вибрала правильну сторону, де в затишку перепочила та повернулась назад.
Отже, початок маршруту - 9:00, закінчення- 19:00. Маршрут помірний, інколи трапляються круті підйоми, але все долається. Раджу чимраніше почати сходження, щоб був час і ну перепочинок і дорозі, і на відпочинок на вершині. На спуску трохи почали тремтіти коліна через навантаження. Беріть похідні палки з собою, дуже допомагають!

Ми проходили цей маршрут з друзями 19.10.2024.

Маршрут виявився досить мальовничим, з невеликими перепадами висот. Краєвиди та кольори — перехоплюють дух. До водоспаду Гуркало дійшли спокійно, але після нього почався справжній хаос. Особливо це відчувалося в гущавині лісу: карта показувала відхилення від маршруту із запізненням, ми губили маркування разом зі стежками, а мобільна мережа була відсутня. Деколи доводилося пробиратися через хащі у пошуках правильного шляху. Оскільки в цю пору темніє доволі рано, ми вирішили повернутися до Корчина і звідти поїхали в Сколе. Місцеві жителі повідомили, що у цьому місці бувають випадки блукання, тож майте на увазі.
Цей досвід дозволив нам зрозуміти, що частина маршруту потребує додаткових міток.

Підіймались 25.08.24 зі Сколе від Рукавички .
Врахуйте той момент, що джерела які про марковані на старті маршруту, станом на кінець серпня були пересохлі…(( Джерело перед підйомом на хребет - це чи не єдине місце для поновлення запасів води . Маркування теж залишає бажати кращого. Трек достатньо довгий, хоч і не надто складний. Почали підйом о 9:00, в 17:00 вже були біля машини внизу . Всі хто вважає , що Парашка то для дітей і попса після походу на неї різко змінюють своє враження про цю гору:) Краєвиди прекрасні . Людей багацько. Всім вдалих підйомів і спусків)

$Маршрут біля рукавички дуже вилизаний, просто піднятись, навіть без маркування, мені здається, можна спокійно пройтись) АЛЕ як іти з Парашки вже іншим маршрутом (спускатись під 45 градусів :)) то можете спустись до водоспада Гуркало, будете на полянці, а ще там буде карта, яка показує прямий шлях до Сколе)))) П.С. шлях не такий, що тут на карті і більше ви таких карт не побачите. Крч це найоб на офіційному рівні Можете без проблем дійти до бункера тим шляхом, але далі раджу не йти, якщо не хочете пріключеній, бо шлях 5010 закінчується посеред тракторної дороги (яка теж уже заросла) і там починаються червоні риски та фіолетові точки, а ще знайшли V мітки вишкрябані на деревах ахаха Допоки ви дійдете до тієї тракторної доріжки вас чекатимуть напряжні пошуки жовто-біло-жовтої 5010 мітки в хащах за якими вже ніхто не слідкує, судячи з коментарів, уже давно. Якщо ви дійшли до хатинки через потічок (чи річку), то ви молодці, подолали найтяжкіші пошуки міток і тракторна доріжка вже скоро. Перед ним буде довгий спуск по явній, але все одно зарослій дорожці, де мітки далеко одне від одної. Ми йшли потім назад уже як ставало темно по Малій річці вниз, бо ще одний горб до Сколе ми би вже не осилили, потім через супер секретний вузький прохід спустились до Великої річки і вже прямо по ній ішли. Якщо вже так сталось, що так ітимете, то на шляху вниз Великої річки зліва буде доріжка, яка веде до Татарського каменя і цією доріжкою можете спокійно вийти до Корчина. Зауважте, що по дорозі буде залізна железяка перпендикулярно вам і дивіться через неї не перечепіться. Щодо дороги з Гуркала прямо до Корчина не знаю, але кажуть, що це можливо Загалом не раджу 5010, але ці блукання на все життя запам\'ятались))$ Усі 76 фото

9.2 кмВідстань

8 годинОрієнтовний час

867 мНабір висоти

448 → 1 242 мВисота старту і фінішу

СколеСтарт з населеного пункту

Відкрити на карті

Профіль висотнаведіть, щоб побачити точку на карті

Про маршрут

Вихід на гору Парашка з м.Сколе. Можна пройти за день або з однією ночівкою. Повернення назад в Сколе тим самим маршруром. Оновлено. Раніше цей маршрут був кільцевим, повернення було іншим шляхом. Але виявилося що та інше стежка в дуже поганому стані. Тому ми її тимчасово забрали.

На маршруті

ПерехреснаВершина гори · 892 м Оброслий ВерхВершина гори · 1 177 м ЗеленаВершина гори · 1 217 м Тимків ВерхВершина гори · 1 127 м ПарашкаВершина гори · 1 271 м

3D відео анімація цього маршруту

Фотогалерея 76

Спонтанно запланували похід на гору, оскільки до Сколе легко добратись до Львова, та вирішили що для одноденного походу з поверненням ввечері назад буде якраз супер.

Почали маршрут о 10 за Рукавичкою. Попередньо перепитали у кафе поруч, чи дійсно там починається маршрут, оскільки ніякого маркування на початку немає(
Підйом лісом одразу стрімкий, проте з іншого боку це добре, оскільки потім приємно просто рухатись по хребту до гори і насолоджуватись краєвидом.
Почали підйом о 10, на горі були вже о 12.30, проте рухались швидким темпом і зупинялись лише один раз на горі по дорозі 5хв снікерса з\'їсти і води попити.

Спускатись вирішили іншим маршрутом - через водоспад Гуркало, Плаї, тд. (повний маршрут в застосунку означений як \'Сколе - гора Парашка 26.91км\' )
Початок спуску надзвичайно красивий, дуже мальовничі дерева.
Проте через півгодини спуску він почав розчаровувати. Маркування з\'являлось все рідше, потім взагалі зникло, а стежки теж не було, хоча по двох трекінгових апках показувало, що рухаємось правильно.
Вийшли з лісу на піскову дорогу, теж згідно маршруту, та через якийсь час потрібно було з неї повернутись назад у ліс. На дорозі жодного маркування про це нема, та дуже часто відсутній зв\'язок навіть для навігатора.
Тричі суттєво повертались назад, щоб повернути в іншу \'стежку\', напрям, оскільки навігатор збивався, а маркування, шоб запевнитись взагалі не було.
Після піскової дороги потрібно було йти ще 2 години лісом, де час від часу натрапляли на маркування, але його було надто мало, через що часто сумнівались, чи рухаємось правильно.
Декілька разів на шляху взагалі не було стежки, щоб йти, то доводилось йти високою травою і листям, щоб подивитись, чи далі є прохід. Блукали добряче.
Був період коли ще йшли скелями, біля меморіалу Героїв УПА. там красиво.

Загалом, порекомендував би якось пофіксити маркування на маршруті спуску. В 2х частіше та знаки на помітніших місцях було б чудово.

Пройшов би ще раз, але лише тому, шо вже знаю маршрут. Перший раз воно трохи некомфортно, навіть якщо добре фізично та морально готовий, оскільки замість 27км вийшло цілих 36))

Маршрут біля рукавички дуже вилизаний, просто піднятись, навіть без маркування, мені здається, можна спокійно пройтись)

АЛЕ як іти з Парашки вже іншим маршрутом (спускатись під 45 градусів :)) то можете спустись до водоспада Гуркало, будете на полянці, а ще там буде карта, яка показує прямий шлях до Сколе)))) П.С. шлях не такий, що тут на карті і більше ви таких карт не побачите. Крч це найоб на офіційному рівні
Можете без проблем дійти до бункера тим шляхом, але далі раджу не йти, якщо не хочете пріключеній, бо шлях 5010 закінчується посеред тракторної дороги (яка теж уже заросла) і там починаються червоні риски та фіолетові точки, а ще знайшли V мітки вишкрябані на деревах ахаха
Допоки ви дійдете до тієї тракторної доріжки вас чекатимуть напряжні пошуки жовто-біло-жовтої 5010 мітки в хащах за якими вже ніхто не слідкує, судячи з коментарів, уже давно. Якщо ви дійшли до хатинки через потічок (чи річку), то ви молодці, подолали найтяжкіші пошуки міток і тракторна доріжка вже скоро. Перед ним буде довгий спуск по явній, але все одно зарослій дорожці, де мітки далеко одне від одної.
Ми йшли потім назад уже як ставало темно по Малій річці вниз, бо ще одний горб до Сколе ми би вже не осилили, потім через супер секретний вузький прохід спустились до Великої річки і вже прямо по ній ішли. Якщо вже так сталось, що так ітимете, то на шляху вниз Великої річки зліва буде доріжка, яка веде до Татарського каменя і цією доріжкою можете спокійно вийти до Корчина. Зауважте, що по дорозі буде залізна железяка перпендикулярно вам і дивіться через неї не перечепіться.

Щодо дороги з Гуркала прямо до Корчина не знаю, але кажуть, що це можливо

Загалом не раджу 5010, але ці блукання на все життя запам\'ятались))

Всі фото (76)

Коментарі 54

Svyat Babych 16 серпня, 05:44

маршрут показує від цвинтаря, але там важкий дуже перший підйом і спускатися там дуже дуже важко. краще стартувати від рукавички !!
Oleksandr Bratashov 26 липня, 19:58

Сьогодні за допомогою Trekking Carpathians пройшов маршрут до г.Парашка, дякую за ваш додаток!
Andrii Sluchyk 27 червня, 13:05

Як я знайшов найкращого гірського гіда ️ Планував піти на гору Парашка в повній автономії, сам-один. Але у Сколе на залізничній станції у долі були інші плани. До мене прибився цей кудлатий красень і просто... повів за собою. Цей малий пройшов зі мною абсолютно весь шлях: Впевнено біг попереду, досліджуючи кожен сантиметр стежки, ніби перевіряв її на безпеку (і точно розганяв своїм шумом усіх місцевих змій чи диких кабанів!). Чекав на мене на кожному крутому підйомі, обертаючись із поглядом: «Ну що ти там, наздоганяєш?» Разом зі мною зустрів на вершині шалену зливу, коли стежки за хвилину перетворилися на гірські річки. Змок до ниточки, але не відійшов ні на крок. А після дощу ми разом сушилися, ділили обід і дивилися на карпатські краєвиди. Він провів мене назад до самої станції Сколе, переконався, що я сів на поїзд, і залишився чекати наступних туристів. Кажуть, у Сколівських Бескидах є свої ангели-охоронці. Тепер я знаю, як вони виглядають. Якщо колись будете в Сколе і зустрінете цього путівника - знайте, ви в надійних лапах. Не забудьте пригостити його смачненьким! ❤️
Катерина 10 травня, 05:32

Піднімались цим маршрутом 9 травня. Маршрут довгий, але вартує ваших зусиль. Підніматись краще з маршруту 13 від альтанки (підйом значно пологіший ніж той, що починається від цвинтару). Вказівник до маршруту 13 видно від магазину Рукавичка. За вхід на маршрут платили по 50 грн (ліснику або оплата через сайт).
Кармазин Максим 23 квітня, 19:02

Довгий, важкий і не цікавий маршрут (з ВОГу і назад). Бісить, що ти наче в гору ідеш, потім знову спускаєшся і так багато разів. на самій вершині круто!
Olena Romaniuk 2025, 13 вересня, 11:13

Якщо маршрут тепер Сколе - Парашка - Сколе тією ж дорогою туди і назад, то загальна протяжність має бути 9,22км*2, вірно?
Кульбаєва Іванна 2025, 7 вересня, 14:25

Пройшла цей маршрут не без пригод! Стартувала зранку у Сколе з надією покорити Парашку і до заходу сонця спуститися до водопаду Гуркало) Підйом на Парашку був легкий, джерело після осередку висихання смерек пересохло!Краєвиди полонин неймовірні! Поїдання ожини по дорозі і часті привали на жаль забрали більше часу ніж очікувалося, тому на захід сонця зустріла вже на шляху до Гуркала! І тут почався жах! Дорога вела взагалі в іншому напрямку від водоспаду, тому вирішила рухатися по навігатору! У підсумку 30 хвилин на лютому адреналіні пролупашила через корчі та зарослі! Блукала до 10 години вечора, але до кемпінгу дійшла! Тому мій висновок: ХТО ХОЧЕ ГОСТРИХ ВІДЧУТТІВ - спускайтеся з Парашки до Гуркала, бажано вночі. Якщо хочете без пригод - краще повертайтеся тою ж дорогою!
Administrator 2025, 16 липня, 15:53

Цей маршрут трохи змінено на нашій карті. Тепер маршрут лише до гори Парашки і далі повернення тим самим шляхом. Інша частина маршруту яка була вказана раніше в дуже поганому стані
Max Loza 2025, 14 липня, 05:21

Зі сколе(початок бля кладовища) на парашку маршрут класний, а от зворотній це якась параша повна, не ходіть тудою ні в якому разі. Стежки пропадають маркувань немає, а ті що є не співпадають з маршрутом на карті, підйом зайняв 4 год. а спуск 7, для розуміння наскільки там все погано.
Володимир Кузняр 2025, 15 червня, 11:50

Спонтанно запланували похід на гору, оскільки до Сколе легко добратись до Львова, та вирішили що для одноденного походу з поверненням ввечері назад буде якраз супер. Почали маршрут о 10 за Рукавичкою. Попередньо перепитали у кафе поруч, чи дійсно там починається маршрут, оскільки ніякого маркування на початку немає( Підйом лісом одразу стрімкий, проте з іншого боку це добре, оскільки потім приємно просто рухатись по хребту до гори і насолоджуватись краєвидом. Почали підйом о 10, на горі були вже о 12.30, проте рухались швидким темпом і зупинялись лише один раз на горі по дорозі 5хв снікерса з'їсти і води попити. Спускатись вирішили іншим маршрутом - через водоспад Гуркало, Плаї, тд. (повний маршрут в застосунку означений як 'Сколе - гора Парашка 26.91км' ) Початок спуску надзвичайно красивий, дуже мальовничі дерева. Проте через півгодини спуску він почав розчаровувати. Маркування з'являлось все рідше, потім взагалі зникло, а стежки теж не було, хоча по двох трекінгових апках показувало, що рухаємось правильно. Вийшли з лісу на піскову дорогу, теж згідно маршруту, та через якийсь час потрібно було з неї повернутись назад у ліс. На дорозі жодного маркування про це нема, та дуже часто відсутній зв'язок навіть для навігатора. Тричі суттєво повертались назад, щоб повернути в іншу 'стежку', напрям, оскільки навігатор збивався, а маркування, шоб запевнитись взагалі не було. Після піскової дороги потрібно було йти ще 2 години лісом, де час від часу натрапляли на маркування, але його було надто мало, через що часто сумнівались, чи рухаємось правильно. Декілька разів на шляху взагалі не було стежки, щоб йти, то доводилось йти високою травою і листям, щоб подивитись, чи далі є прохід. Блукали добряче. Був період коли ще йшли скелями, біля меморіалу Героїв УПА. там красиво. Загалом, порекомендував би якось пофіксити маркування на маршруті спуску. В 2х частіше та знаки на помітніших місцях було б чудово. Пройшов би ще раз, але лише тому, шо вже знаю маршрут. Перший раз воно трохи некомфортно, навіть якщо добре фізично та морально готовий, оскільки замість 27км вийшло цілих 36))
Olya Haneichuk 2025, 12 червня, 16:59

Пішла маршрутом #13 ( вхід за Рукавичкою). Не могла знайти початок, тому ще раз перепитала місцевих. Маршрут починався за Рукавичкою за сміттєвими баками, ледь знайшла. Потрібно нормально окультурити цей початок маршруту, бо немає жодного вказівника, купа сміття на початку стежки( Відразу стрімкий підйом, ледь не руками потрібно чіплятись, але туристи на початку стежки лишають палки деревʼяні, мені згодилось! Підйом в мене зайняв 4,5 години, йшла з перервами. Трохи каміння є на початку на стежці. Маршрут добре промаркований, от тільки шкода, що «виховані» мандрівники на вказівники та таблички додали свої корективи( трохи сміття є по дорозі, особливо серветки. Загалом чисто, на вершині Парашки теж культурно. Спочатку було багато лісу, але він мене зачаровував, було і прекрасно! чисте запашне свіже лісове повітря вдихала на повні груди! Вище - коли ліс потрохи змінювався на полонини, ставало ще прекрасніше! Відкрились гори та гарні краєвиди! Дойти до самої Парашки - то ще той квест) кожна гора мені здавалась останньою, але це була не Парашка . І нарешті побачила на вершині хрест, це вона! Дуже гарно зверху! Правда, вітер був, але вибрала правильну сторону, де в затишку перепочила та повернулась назад. Отже, початок маршруту - 9:00, закінчення- 19:00. Маршрут помірний, інколи трапляються круті підйоми, але все долається. Раджу чимраніше почати сходження, щоб був час і ну перепочинок і дорозі, і на відпочинок на вершині. На спуску трохи почали тремтіти коліна через навантаження. Беріть похідні палки з собою, дуже допомагають!
Julia Yanchuk 2024, 19 жовтня, 18:57

Ми проходили цей маршрут з друзями 19.10.2024. Маршрут виявився досить мальовничим, з невеликими перепадами висот. Краєвиди та кольори — перехоплюють дух. До водоспаду Гуркало дійшли спокійно, але після нього почався справжній хаос. Особливо це відчувалося в гущавині лісу: карта показувала відхилення від маршруту із запізненням, ми губили маркування разом зі стежками, а мобільна мережа була відсутня. Деколи доводилося пробиратися через хащі у пошуках правильного шляху. Оскільки в цю пору темніє доволі рано, ми вирішили повернутися до Корчина і звідти поїхали в Сколе. Місцеві жителі повідомили, що у цьому місці бувають випадки блукання, тож майте на увазі. Цей досвід дозволив нам зрозуміти, що частина маршруту потребує додаткових міток.
Юрій Баньковський 2024, 29 вересня, 12:25

Підіймались 25.08.24 зі Сколе від Рукавички . Врахуйте той момент, що джерела які про марковані на старті маршруту, станом на кінець серпня були пересохлі…(( Джерело перед підйомом на хребет - це чи не єдине місце для поновлення запасів води . Маркування теж залишає бажати кращого. Трек достатньо довгий, хоч і не надто складний. Почали підйом о 9:00, в 17:00 вже були біля машини внизу . Всі хто вважає , що Парашка то для дітей і попса після походу на неї різко змінюють своє враження про цю гору:) Краєвиди прекрасні . Людей багацько. Всім вдалих підйомів і спусків)
Oleg Rolf 2024, 31 серпня, 19:13

31.08.24 здійснили похід на Парашку. Коли спустилися з гори, то перехристився і подякував Богу що живий. Був на Говерлі, Хом'яку та іньших горах , але такого трешу не було. Дуже важкий , довгий та крутий підйом. Все врем'я йдеш по темному лісі ніяких видів навколо. Але саме головне - що очікуваня на вихіді на хребет зовсім не виправдались. До Парашки пробірались через якісь чагарники . Види так собі.. Самий найгірший похід зі всіх. Вернулись вимучині і не задоволені. Навіть не уявляю , що там буде після дощу. НЕ РЕКОМЕНДУЮ !!! Краще провести день в Сколе біля річки та озера.
Игорь Бабич 2024, 27 серпня, 12:35

Як я відчуваю вашу історію! Після водоспаду маршрут дурка і шаленство )) Зате ці спогади точно назавжди
Ukr Drevnii 2024, 26 серпня, 10:33

Маршрут біля рукавички дуже вилизаний, просто піднятись, навіть без маркування, мені здається, можна спокійно пройтись) АЛЕ як іти з Парашки вже іншим маршрутом (спускатись під 45 градусів :)) то можете спустись до водоспада Гуркало, будете на полянці, а ще там буде карта, яка показує прямий шлях до Сколе)))) П.С. шлях не такий, що тут на карті і більше ви таких карт не побачите. Крч це найоб на офіційному рівні Можете без проблем дійти до бункера тим шляхом, але далі раджу не йти, якщо не хочете пріключеній, бо шлях 5010 закінчується посеред тракторної дороги (яка теж уже заросла) і там починаються червоні риски та фіолетові точки, а ще знайшли V мітки вишкрябані на деревах ахаха Допоки ви дійдете до тієї тракторної доріжки вас чекатимуть напряжні пошуки жовто-біло-жовтої 5010 мітки в хащах за якими вже ніхто не слідкує, судячи з коментарів, уже давно. Якщо ви дійшли до хатинки через потічок (чи річку), то ви молодці, подолали найтяжкіші пошуки міток і тракторна доріжка вже скоро. Перед ним буде довгий спуск по явній, але все одно зарослій дорожці, де мітки далеко одне від одної. Ми йшли потім назад уже як ставало темно по Малій річці вниз, бо ще одний горб до Сколе ми би вже не осилили, потім через супер секретний вузький прохід спустились до Великої річки і вже прямо по ній ішли. Якщо вже так сталось, що так ітимете, то на шляху вниз Великої річки зліва буде доріжка, яка веде до Татарського каменя і цією доріжкою можете спокійно вийти до Корчина. Зауважте, що по дорозі буде залізна железяка перпендикулярно вам і дивіться через неї не перечепіться. Щодо дороги з Гуркала прямо до Корчина не знаю, але кажуть, що це можливо Загалом не раджу 5010, але ці блукання на все життя запам'ятались))
Fr0sTOo 2024, 25 серпня, 16:54

Шкода, що не довірився коментарям і вирішив пройти по треку весь маршрут. До водоспадів нормально все, але потім повний жах. Якщо хочете складний маршрут - він перед вами. Трек веде дуже криво, гпс кидає і ви йдете просто по стежкам яких не існує взагалі. На шляху дійсно є дуже красиві локації але воно того мабуть не варте якщо ідете другий день. Ходили по полям кропиви, болотам і зарослим лісам десь години 3 поки не вийшли на адекватну дорогу. Дуже згадували авторів цього маршруту і бажали їм всього кращого так би мовити. Взагалі досвід цікавий але якщо не готові тонути в болоті, продиратись крізь кропиву і кущі то мабуть не варто робити повне кільце)))
Игорь Бабич 2024, 13 серпня, 14:19

Доброго дня! Для початку чудовий маршрут. Однозначно починайте подорож з Сколе. Від вокзалу - праворуч - за переїзд дороги над ЖД коліями - по праву руку старт на Парашку. Там точно не загубитесь, маршрут чудово помічений. Джерело буде через 4км, після нього джерел НЕМАЄ, лише після спуску з Парашки буде, тому беріть на себе воду. А так, види згори однозначно того варті! Успіхів
Игорь Воробей 2024, 12 серпня, 19:35

Це дитячий маршрут. Я весною із сином 6 років йшов. Є кілька джерел на шляху
Ярина Лялька 2024, 12 серпня, 14:16

Доброго дня! Трохи налякали коментарі, підкажіть хтось, чи можливо пройти цей маршрут початківцям? Бо поки це єдиний варіант, бо туди можна дістатись електричкою, а на потяги зовсім немає квитків( Хочемо піти з ночівлею. І як там зараз ситуація з джерелами? Порадьте будь ласка щось!!
Ярослав Гальчишак 2024, 11 серпня, 20:02

08.08.24 Йшли цим маршрутом від кладовища у с. Сколе до г. Парашка моментами є складні підйоми, але коли підіймаєшся на "хребет" йти стає легше і відкриваються красиві краєвиди. Воду до г. Парашка знайшли лише в одному місці, якщо іти, то його не пропустите. Ночували за г. Парашка, там є чудове місце для одного намету та поблизу є джерело. Спуск також крутий, але іти можна. Далі звернули із маршруту до джерела що позначено на карті, і пішли вниз попри річку, вийшли біля водоспаду Гуркало. Не ризикували вертатись через ліси до Сколе, пішли в обхід через с. Корчин, вийшло довше, але 4 години гри в Міста прикрасили цю довгу дорогу.
Dara 2024, 28 липня, 21:29

28.07.2024 мали намір пройти цей маршрут з кінця, в результаті - блукали лісами, і замість Парашки ночували біля Гуркало. Якщо спочатку дорога прослідковується, то далі стає все гірше, маркерів майже нема, все заросле. Тільки знаходиш щось схоже на тропу, як вона вже закінчується. Однозначно, якщо хочете хороший відпочинок і приємний похід - піднімайтесь на Парашку зі Сколе, біля кладовища (проходили цей машрут 3 роки тому, дуже приємні спогади).
Игорь Бабич 2024, 9 липня, 11:55

Маршрут(якщо дивитись саме цей варіант - максимально невдалий на певних ділянках!!). Без досвіду не рекомендую. Якщо вийти від заправки шляхом на Парашку - траса чудова, позначки відмітки і т.п. Якщо від парашки йти далі на Діл, або водоспад Гуркало - куди не йшло, позначок менше, але траса видима загубитись важко. Та і взагалі якщо йти по 103 то проблем не матимете, а якщо зійдете(як веде ця мапа до річки), то там почнуться квести… Тому гарантовано ідіть Сколе-Парашка- трасою 5046 і вже з неї на 103 до Сколе.
Игорь Бабич 2024, 30 червня, 15:30

Де ви розбивали табір?
Егор левчук 2024, 18 червня, 08:48

це приємніше... дякую...можна планувати вихідні.
Roman Gelembjuk 2024, 18 червня, 07:56

на Парашку точно нічого не треба :)
Егор левчук 2024, 18 червня, 06:49

а як на рахунок документів чи дозволів, потрібні?
Юлія Денис 2024, 16 червня, 12:51

Піднімалась на Парашку двічі, шлях дуже гарно промаркований та в міру важкий. До Гуркала не спускались, назад повертались тим же шляхом, яким йшли на гору. Однозначно рекомендую цю гору до відвідування!
Тарас Гордон 2024, 31 травня, 14:52

Реально, але беріть з собою тренінгові палиці або ж хоч щось, оскільки підйом щ цієї сторони буде важчим. І я б не підіймався в погану погоду цим маршрутом.
Sergii 2024, 31 травня, 09:16

Доброго дня! Хочу пройти цей маршрут але у зворотньому напрямку і з ночівлею на вершині. Чи реально зайти до вершини Парашки з боку з боку с. Корчин через водоспад Гуркало? Враховуючи час прибуття потягу у Сколе, старт планується о 12-13 годині. Чи з речами буде дуже проблематично піднятися з водоспаду Гуркало на вершину Парашки? Проходити маршрут зочу у такій послідовності, бо планую наступного дня після спуску коротшим маршрутом у Сколе ще відвідати водоспад Кам'янка та озеро Журавлине. Якщо підійматися на Парашку у тій послідовності як по даному маршруті і ночувати на вершині, то на другий день занадто багато пройти треба буде з урахуванням планів щодо водоспаду Кам'янка та оз. Журавлиного, не встигну на зворотній потяг і буде все галопом.

Всі коментарі (54)

На карті