Шли этим маршрутом на прошлой неделе, от стоянки до подъема на вершину прошли за 1,5 часа и забрались на вершину за примерно полчаса. Если честно, не совсем представляю, как может выйти больше 8ми часов на дорогу туда назад. Подъем по серпатнину предельно простой, можно неплохо сократить дорогу. Забираться на саму вершину уже сложнее, но куда бОльшую сложность создает толпа других желающих подняться, чем сами камни и небольшие заросли. Спускались уже не той тропой, что обозначена здесь на карте, а другой, которая выходит прямо на полонину Хомяков. Спускаться нужно осторожно, вся дорога идет по большим камням. Между полониной и началом подъема по маршруту есть источник воды с довольно хорошим напором. Если не хочется идти обратно тем же маршрутом и хочется немного приключений, то можете пройти как мы, от полонины хомяков до начала хребта Синяк и не подыматься на сам хребет, а идти тропой, которая идет по подножию хребта вдоль него до полонины Товстой, а оттуда до полонины Томнатик. Маршрута мы не нашли по этой тропе, но метки на деревьях есть, не заблудитесь) сама эта тропа немного глухая, никого не встретили из людей , но издалека слышали странные звуки, сначала подумали, что это медведи) но потом увидели "авторов" этих звуков - это был бык и три коровы по дорожке между полониной Товста и Томнатык. С быками лучше не шутить, поэтому мы решили их обойти через заросли) А дальше с полонины Томнатык уже можно спуститься или к Рэдиссону, или дорогами, по которыми ездят квадроциклы чуть ближе к Полянице

Щиро дякую!

Если с детьми, то лучше с трассы возле Татарова. Там есть специальное место для входа. Денег за проход попросят, поэтому готовьте наличку. Если идти не спеша, то часов 8-10 туда и обратно. Родничок только в одном месте, почти на верху, поэтому запас воды не помешает. С детьми вполне достаточно дойти до полонины Хомяков. Подъем на саму гору последний этап- сплошные крупные валуны и круто вверх. Нужна крепкая обувь и желательно палки. В дождь - не советую. Год назад ходил, вот видео мое, может поможет сделать выбор. https://youtu.be/MoMps7MPThs

Добрий день. То який маршрут краще обрати для походу з дітьми (10р.)? Починати краще з Поляниці(Яблуниці) чи Татарова?

Підіймалися 16.08.2024 р. з дитиною. Маршрут дуже красивий на всій протяжності. Його частина серпантином по лісу взагалі нагадує прогулянку. Проте є дуже важливий нюанс: не починайте рух з траси на Буковель від великої стоянки по СХІДЦЯХ. На самому початку ця ділянка маршруту взагалі не облаштована. Спочатку хоч є натягнута мотузка, тримаючись за яку можна дертися стрімко вверх, а далі взагалі жах - прямо вгору між деревами, потім над урвищем по стежині в ширину однієї ноги. Багато хто повертався назад вже на цих перших метрах маршруту. На фоні всього цього підйом останні 400 метрів на саму вершину г. Хомʼяк видається не таким вже й складним. А коли пішов дощ під час спуску, на цій початковій ділянці йти було надзвичайно складно й реально небезпечно!

Якщо йти весь час по серпантину (не скорочуючи шлях), то довжина маршруту в обидві сторони складає близько 13 км. Це приблизно 9-10 годин з перервами на відпочинок. Доречі, такі об'єкти як дерева-клюшки та полонина знаходяться на іншому маршруті, який з Женця.

Піднялись легко. Підьом зайняв 2:30. Спуск зайняв приблизно 2 години було б скоріше але в кінці трошки не туди вийшли і повертались. А так усім рекомендую. Дуже крутий маршрут

Зловити попутку, знайти таксі, зловити автобус на Буковель. Думаю з таксі найпростіше і їхати там мало

на котрий з них? В будь-якому разі є варіант або дойти (Гугл карта по місту веде), або найняти таксі (ціни дикі, з нас влітку взяли 200 грн за ті 4 км, що до маршрута на Гук/Хом'як. Це типу йому по дорозі було, з траси не з'їжджав)

Всім привіт. Плануємо їхати до Татарова поїздом. Можливо хтось знає, як із залізничного вокзалу(залізничної станції ) попасти на маршрут підйому? Завчасно дякую)

Дорога мальовнича. В кінці різкий підйом, було важко але долізли. Вважаю цей маршрут кращим варіантом підйому ніж червоний. Спускалися червоними через полонину. Спочатку по камінню треба допригати до лісу, цікаво але трохи небезпечно. Каміння велике, є різкі спуски. Трошки по лісу і гарна полонина. Після полонини починається дуже нудна і небезпечна дорога в лісі. Багато грязюки, яка припорошена листям, спуск різкий, чисто вниз. Спускалися довго і нудно, подали багато поки не вийшли на асфальтовану дорогу до водоспаду Гук.

Ходили вчора на Хом'як по серпантину. Дружина зовсім не досвідчений турист але дуже хотіла сходити на цю гору саме через камені:) І ентузіазм і невідомість того що попереду вели до цілі)) Якщо йти по серпантину, то в принципі не складно. Найважчим були останні 400метрів крутого підйому по каменям. Так там стежка і багато туристів туди -сюди бігають але дружині було не просто. Ентузіазм, невідомість і краєвиди ,які почали відкриватись на половині останнього ривка, додавали сил лізти далі:) На горі вигляд був прекрасний!! Погода нас порадувала сонечком і далееким оглядом. було видно навіть Говерлу із Петросом:) Маршрут дійсно для більшості лайтовий але не для всіх. ми підіймались майже 4 години, а збігли за 2:) по серпантину, іноді зрізаючи. Єдине що смутило і водночас обурювало майже весь маршрут, це салфетки! салфетки! салфетки! пляшки! стаканчики весь маршрут!!! Як так?!?? Зворотньою дорогою ми трохи все зібрали. це був повний пакет сміттєвий!!! самих салфеток! Сумно і огидно за тих кому совість (якщо там таке є) дозволяє просто під себе кинути бумажку чи інше.. Маршрут вартий уваги! Респект всім хто розвиває такий туризм.

Ходили вчора на Хом'як по серпантину. дружина зовсім не досвідчений турист але дуже хотіла сходити на цю гору. І ентузіазм і невідомість того що попереду вели до цілі)) Якщо йти по серпантину, то в принципі не складно. Найважчим були останні 400метрів крутого підйому по каменям. Так там стежка і багато туристів туди -сюди бігають але дружині було не просто. Ентузіазм, невідомість і краєвиди ,які почали відкриватись на половині останнього ривка, додавали сил лізти далі:) На горі вигляд був прекрасний!! Погода нас порадувала сонечком і далееким оглядом. було видно навіть Говерлу із Петросом:) Маршрут дійсно для більшості лайтовий але не для всіх. ми підіймались майже 4 години, а збігли за 2:) по серпантину, іноді зрізаючи. Єдине що смутило і водночас обурювало майже весь маршрут, це салфетки! салфетки! салфетки! пляшки! стаканчики весь маршрут!!! Як так?!?? Зворотньою дорогою ми трохи все зібрали. це був повний пакет сміттєвий!!! самих салфеток! Сумно і огидно за тих кому совість (якщо там таке є) дозволяє просто під себе кинути бумажку чи інше.. Маршрут вартий уваги! Респект всім хто розвиває такий туризм.

Маршрут туди і назад з відпочинком близько 7-8 годин. 3 години - підйом лише на гору. Перша частина через ліс, досить проста і комфортна для всіх. Останній шматок - по камінню, трохи виснажливий. Вид на вершині вартий всіх зусиль.

Хочу заздалегіть попередити людей, що останні 20-30 хвилин маршруту порою величезні камені і новачкам буде важко. Перша частина маршруту дуже проста і красива (ліс).