1761 н.р.м
Вершина гори
Немає коментарів
Догяска — гора у центральній частині масиву Свидівець (Українські Карпати, у межах Рахівського району Закарпатської області). Висота — 1761 м (за іншими даними — 1764 м). Західні та північно-східні схили гори круті, північні та південні й південно-східні — пологі.
З півночі до Догяски прилягає флішова сідловина (перемичка), яка з'єднує гору з головним Свидовецьким хребтом. На північному заході від Догяски розташована гора Трояска (1702 м), на сході — гора Котел (1770 м). При північно-східному схилі гори розташоване озеро Догяска (Герашаська). Південний схил спускається в урочище Веденеська Полонина.
Найближчі населені пункти: село Чорна Тиса, село Косівська Поляна.
1759 н.р.м
Вершина гори
Гропа — гора в Українських Карпатах, в масиві Ґорґани (хребет Братківський).
Розташована на межі Тячівського району Закарпатської області та Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Висота гори 1759 м (за іншими даними — 1763 м). Вершина і привершинні схили незаліснені, місцями вкриті кам'яними осипищами та криволіссям з сосни гірської; нижче — лісові масиви.
На північний захід від вершини розташована гора Дурня (1709 м), на південний захід — гора Братківська (1788 м), південно-західні схили спускаються у долину річки Турбат (басейн Тересви. На північний схід від Гропи розташована пам'ятка природи Верхнє Озерище.
Найближчі населені пункти: Бистриця (Надвірнянський район), Лопухів (Тячівський район).
1758 н.р.м
Вершина гори
Немає коментарів
Палениця — гора в південно-східній частині головного хребта Чивчинських гір (Українські Карпати). Розташована на півдні Верховинського району Івано-Франківської області, на південний схід від села Буркут і південний захід від села Нижній Яловець.
Висота 1749,6 м (за іншими даними — 1758 м). Гора масивна, з плоскою незалісненою вершиною. Південно-західний схил дуже крутий, північно-східний переходить у пологий хребет, який простягається на північ до хребта Прилучного з вершиною Прилучною (1646 м).
На північний захід розташована гора Команова (1734 м), на південний схід — Гнатася (1766,5 м). Через південно-західні схили гори проходить українсько-румунський кордон.
На горі Палениця
При північних схилах гори розташовані витоки річки Чорний Черемош.
На північно-східних схилах гори бере початок струмок Великий Прилучний, лівий доплив Перкалабу.
На північному сході від гори бере початок річка Маскотин.
1754 н.р.м
Вершина гори
Довбушанка (Добошанка, Довбошанка) — гірська вершина в Українських Карпатах, у масиві Ґорґани. Розташована у південно-західній частині Надвірнянського району Івано-Франківської області, на однойменному хребті Довбушанка.
Висота гори — 1754 м. Вершина витягнута з північного заходу на південний схід. Північно-східні схили круті, південно-західні — більш пологі. Поширені кам'яні осипища і важкопрохідні чагарники — криволісся. При підніжжі гори — хвойні ліси (переважно ялина). На вершині — сосна гірська, різнотрав'я та лишайники.
Гора входить на складу однойменного хребта, який розташований у межах природного заповідника «Ґорґани» тому, згідно з українським законодавством, відвідування її у туристичних цілях заборонене.
Найближчі населені пункти: с. Зелена, с. Бистриця, с. Паляниця.
1748 н.р.м
Вершина гори
Немає коментарів
Ґрофа — гірська вершина в Українських Карпатах, у масиві Ґорґани. Розташована в Рожнятівському районі Івано-Франківської області, в межах природоохоронної території — Ландшафтного заказника Ґрофа.
Висота гори 1748 м. Має конічну форму. Збереглись льодовикові форми рельєфу — кари, моренні вали. До висоти 1450 м схили вкриті ялиновим лісом, вище — кам'яні осипища.
На північний захід від Ґрофи розташована гора Молода (1723 м), на південний захід — Паренки (1735 м), трохи далі й лівіше — Попадя (1740 м), на схід — Ігровець (1804), на південний схід — Велика Сивуля (1836 м). На північ від Ґрофи видніється хребет Аршиця з вершиною Ґорґан-Ілемський (1587 м).
Найближчий населений пункт — село Осмолода.
1745 н.р.м
Вершина гори
Немає коментарів
Стайки — гора в масиві Чорногора (Українські Карпати). Розташована у південно-західній частині Верховинського району Івано-Франківської області, на південь від села Дземброні і на захід від села Зелене.
Висота 1743,6 м (за іншими даними — 1745 м). Вершина незаліснена, схили стрімкі, підніжжя гори порослі лісом. Стайки разом з кількома сусідніми вершинами (Малі Стайки, Шуримська, Подороватий) утворює виразний хребет, який простягається з південного-сходу на північний-захід. Хребет відмежований від сусідніх хребтів долинами лівих приток Чорного Черемошу — Погорілець, Подороватий та іншими.
На схід від вершини розташована гора Скорушний (1551 м), на північний захід — гори Малі Стайки (1735 м) і Смотрич (1898 м), а на південний захід — мальовниче високогірне озеро Марічейка.
На горі Стайки проходить найвища верхня межа лісу в Українських Карпатах (на висоті 1680 м н. р. м.)
Водний об'єкт
Немає коментарів
Брескул (Брецкул) — одне з найвище розташованих озер Українських Карпат (1750 м над рівнем моря).
Лежить у межах Чорногірського заповідного масиву (частина Карпатського біосферного заповідника), у Рахівському районі Закарпатської області.
Розташоване на південно-західних схилах гори Брескул (хребет Чорногора) і на південь від Говерли.
Довжина 37 м, ширина 12—15 м. Через інтенсивне заростання його розміри значно зменшились (раніше воно мало довжину 52 м і ширину 20 м). Максимальна глибина — 1,2 м.
Озеро льодовикового походження. Живиться переважно атмосферними опадами, безстічне. Вода прозора, слабо мінералізована. Дно рівне, вкрите темно-сірим мулом. На берегах росте осока, подекуди пухівка піхвова. В озері трапляються мікроскопічні ракоподібні. Озеро Брескул – одне з місць, де водяться червонокнижні види: тритон карпатський і тритон альпійський.
Джерело/Криниця
1740 н.р.м
Вершина гори
Немає коментарів
Вершина в Мармароському масиві
1740 н.р.м
Вершина гори
Немає коментарів
Попадя — гірська вершина в Українських Карпатах, у масиві Ґорґани. Розташована на вододілі верхів'їв річок Лімниці та Тересви, на межі Рожнятівського району Івано-Франківської області та Тячівського району Закарпатської області. Північні схили гори лежать у межах природоохоронної території — Ландшафтного заказника Ґрофа, південні — у межах Брадульського заказника. Висота Попаді 1740 м. Поширені кам'яні осипища. На схилах — ялинові та буково-ялинові ліси, в привершинній частині — чагарникове криволісся (жереп).
На горі збереглися прикордонні стовпці, що позначали лінію кордону між Польщею та Чехословаччиною, яка проходила тут до 1939 року.
На північний захід від Попаді розташована гора Мала Попадя (1597 м), на північ — Паренки (1735 м), трохи далі й правіше — Ґрофа (1748 м), на схід — Студенець (1600 м) і за ним Велика Сивуля (1836 м).
Найближчий населений пункт: село Осмолода.
На північному сході від вершини бере початок струмок Кончовський.
