Темпа — гора у західній частині масиву Свидівець (Українські Карпати, у межах Тячівського району Закарпатської області). Висота — 1634 м. Гора Темпа складається з пісковиків, є прошарки вапняків. До висоти 1400 м — хвойні та букові ліси, криволісся, вище — полонини з чорничниками.

З північного сходу до гори прилягає невеликий хребет за назвою Бедевляска, з південного заходу — хребет Шанта. На схід від Темпи розташована гора Велика Куртяска (1621 м), на північний-захід — гори Шпанська (1458 м), Стоги (1336 м) і Під Стогами (1378 м). Через Темпу проходить популярний туристичний маршрут «Вершинами Свидовця» — від селища Ясіня до селища Усть-Чорна (або у зворотному напрямку).

Найближчі населені пункти: селище Усть-Чорна, село Красна.

На південно-східних схилах вершини бере початок річка Шанта, права притока Малої Шопурки.

Підпула — гора у північно-західній частині масиву Свидівець (Українські Карпати, у межах Тячівського району Закарпатської області). Розташована на хребті Шаса — найбільшого північно-західного відгалуження головного Свидівецького хребта.

Висота Підпули — 1634 м (за іншими даними — 1629 м). Підніжжя вкриті лісами, ближче до вершини — полонини з чорничниками. Місце зростання рідкісної рослини — нарцису вузьколистого, занесеного до Червоної книги України. Північний, північно-східний та південно-східний схили пологі, західний, південний та східний — круті.

На схід від Підпули розташована гора Татарука (1707 м), на південний схід — гора Унгаряска (1707 м), на південь — Мала Куртяска (1644 м), на захід — Під Стогами (1378 м), на північний захід — Берляска (1555 м).

Через Підпулу проходить туристичний маршрут від села Лопухів до головного хребта Свидовецького масиву.

Найближчі населені пункти: село Чорна Тиса, селище Усть-Чорна, село Красна.

Верхнє — озеро льодовикового походження в Українських Карпатах, у межах Рахівського району, Закарпатської області.

Лежить на висоті 1628 м над р. м. у межах Чорногірського заповідного масиву (частина Карпатського біосферного заповідника).

Розташоване на південно-західному схилі головного Чорногірського масиву, в урочищі Озірний. На північ від озера розташована гора Пожижевська (1822 м), на північний схід — Данціж (1850 м), на південний схід — Туркул (1933). Озеро лежить у корінних породах. Верхнє Озірне — найглибша водойма Чорногори, її максимальна глибина — у центрі плеса, ближче до східного берега — сягає 3,2 м. У ньому немає водних та амфібіонтних рослин.

Витягнутим озерним ложе протяжністю 115 м, яке заросле сплавиною, ця водойма пов'язана із Нижнім Озірним. Південну частину цього ж ложе займає озерце Середнє Озірне, а північну — болотне озерце Циклоп.

Довжина озера — 105 м, ширина — 26 м, площа — 2400 м², максимальна глибина — понад 3 м. Улоговина подовженої форми. Живиться атмосферними опадами. Температура води влітку до +13°. Узимку замерзає.

Вода чиста, мінералізація води низька (твердий залишок 42 мг/л). Дно біля берегів вкрито уламками конгломератів, на глибині — шаром ясно-сірого мулу.

Найближчий населений пункт — с. Говерла.