Вухатий Камінь — гора в Українських Карпатах, у масиві Чорногори. Розташована у Верховинському районі Івано-Франківської області, в межах Карпатського національного природного парку.

Висота гори — 1864 м. Лежить у південно-східній частині Чорногори, на одному з відногів гори Смотрич, яка простягається на північ і спускається в долину села Дземброні. На вершині Вухатого Каменя та її схилах є чудернацької форми скелі, які в народі називаються «церквами». Через вершину проходить стежка з Дземброні на головний хребет Чорногори.

На південному заході від Вухатого Каменя — вершина Смотрича, на північному сході (в котловині) — Дзембронські водоспади.

Вухатий Камінь, особливо його скелі, — популярний туристичний об'єкт.

Шпиці — одна з вершин гірського масиву Чорногора (Українські Карпати). Розташована у Верховинському районі Івано-Франківської області, в межах Карпатського національного природного парку.

Висота гори — 1863 м. Лежить у центральній частина Чорногорського масиву, за кілька кілометрів на північний схід від головного хребта, і з'єднана з ним пологою сідловиною.

Шпиці — одна з найцікавіших гір у Карпатах. Її східні схили оперезані скельними виступами заввишки 20—50 м, які справді нагадують шпиці (звідси й назва гори).

Скелі, яких, за деякими даними, налічується аж 15 рядів, сформовані переважно з олігоценового магурського пісковика; вони є наслідками давнього гірського зледеніння, що відбулося в Карпатах у четвертинний період.

На північному заході від гори — велика котловина гори Данціжа, обмежена хребтами Великі і Малі Кізли. Трохи правіше, у напрямку на північ від Шпиців, видніється гора Гомул, а ще правіше, на північний схід,— гора Велика Маришевська. На півдні розташована гора Бребенескул, друга за висотою вершина не лише Чорногори, а й усієї України. На південних схилах Шпиць розкинувся льодовиковий кар, грандіозний за своїми розмірами та красою, який ще називають урочищем Ґаджина. Він утворений скелястими схилами гір Шпиці та Ребра. Саме тут, за словами місцевих жителів, похований Олекса Довбуш, провідник опришків. Тут же 1878 р. був побудований і працював перший в Українських Карпатах прихисток для туристів, названий на честь Яна Грегоровича, одного з засновників Татранського Товариства в Коломиї. А перший дороговказ на гору Шпиці був встановлений ще 1884 р. В урочищі Ґаджина туристи бувають рідко, зате влітку час від часу сюди заходять пастухи (переважно з найближчого до гори села Бистреця), які випасають овець, коней та корів.

Данцер (інша назва Данціж) — одна з вершин Українських Карпат. Висота — 1850 м. Розташована на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей, у північно-західній частині хребта Чорногора, між вершинами Пожижевська (1822 м) на північному заході і Туркул (1933 м) на півдні.

Західні схили гори спускаються в урочище Озірний. На г. Данцер трапляються рідкісні види рослин - дзвоники пилчасті (Campanula serrata), грястиця словацька (Dactylis slovenica), костриця карпатська (Festuca carpatica), костриця Порція (Festuca porcii), борщівник карпатський (Heracleum carpaticum), сон білий (Pulsatilla alba), жовтець круглолистий (Ranunculus tatrae)

Петросул — одна з вершин Українських Карпат, у північно-західній частині масиву Чорногора, в межах Рахівського району Закарпатської області. Розташована неподалік (на північ) від вершини Петрос.

Висота 1855 м. Має асиметричну форму: південно-західний схил слабогорбований, пологий, північно-східний — урвистий, обривається уступом заввишки 50 м. Складається з пісковиків. Переважають петрофіти. Південно-західні схили вкриті сфагново-рододендроновими та різнотравно-чорничниковими угрупованнями.

Через Петросул проходить маршрут виходу на Петрос із селища Ясіня.

Велика Сивуля — гора в Українських Карпатах. Одна з вершин однойменного хребта, найвища гора масиву Ґорґан. Розташована в Івано-Франківській області на вододілі верхів'їв річок Лімниці та Бистриці Солотвинської.

Висота — 1836 м. Складена сірими грубошаровими пісковиками. Вкрита кам'яними розсипищами й осипищами пісковикових уламків розміром до 3 м, що сприяє поширенню обвально-осипних процесів, особливо у місцях знищення дерев і чагарників. «Кам'яні річки» опускаються схилами до висоти 1400 м і нижче. Рослинність до висоти 1400—1600 м представлена ялиновими лісами, вище — криволісся з сосни гірської (жерепу). Відкриті кам'яні розсипища вкриті лишайниками і мохами.

На північний захід від Сивулі розташована гора Ігровець (1804 м), на південному заході та заході — хребет Ґорґан з вершиною Кінець Ґорґану (1611 м), на південний схід — хребет Негрова-Боярин з вершинами Негрова (1604 м) і Боярин (Короткан) (1679 м).

Найближчі населені пункти: Осмолода, Стара Гута, Бистриця.