1822 m
Góra Szczyt
Пожижевська — одна з вершин Українських Карпат. Розташована на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей, у північно-західній частині хребта Чорногора, між вершинами Брескул (на північному заході) і Данцір (Данціж) (на південному сході).
Висота 1822 м. Рельєф і рослинність вершини — типові для гір Чорногори. Західні схили Пожижевської спадають крутими скелястими урвищами. В улоговині, що на південь від вершини, розташовані два високогірні озера, серед яких Верхнє озеро. Між вершинами Пожижевської і Данціра розташована найнижча (близько 1725 м) сідловина Чорногірського хребта. Південно-західні схили спускаються в долину струмка Озерного.
1818 m
Góra Szczyt
Brak komentarzy
Неніска Мала (Мала Ненєска) — гора в Українських Карпатах, у масиві Гуцульські Альпи (частина Мармароського масиву). Розташована в Рахівському районі Закарпатської області, на південний схід від села Богдан.
Висота 1818 м (за іншими даними — 1820 м). Підніжжя і схили гори вкриті лісами, вище — полонини. Схили стрімкі, особливо північний, де є кам'янисті урвища та осипища. Вершина розташована на масивному хребті, яким проходить українсько-румунський кордон. Південні схили гори лежать у межах Румунії.
На схід розташована сусідня вершина Неніска Велика (1815,5 м), на південь (на території Румунії) — масив гори Фаркеу (1961 м).
Найближчий населений пункт: с. Богдан.
1815 m
Góra Szczyt
Brak komentarzy
Неніска Велика (Велика Ненєска, Міка-Маре) — гора в Українських Карпатах, у масиві Гуцульські Альпи (частина Мармароського масиву). Розташована на території Рахівського району Закарпатської області, між річками Щаул (з українського боку) і Лешець (з румунського боку)
1815 m
Góra Szczyt
Мала Сивуля — гора в Українських Карпатах, в масиві Ґорґани. Одна з вершин хребта Сивуля. Розташована в Івано-Франківській області, на межі Рожнятівського та Богородчанського районів, на вододілі верхів'їв річок Лімниці та Бистриці Солотвинської. На північно-західних схилах гори бере початок гірський потік Лопушна.
Висота гори — 1815 м. Складається з пісковиків. Привершинні схили покриті кам'яними розсипищами й осипищами пісковикових уламків розміром до 3 м. Північні схили дуже круті, урвисті. Рослинність до висоти 1400—1600 м представлена ялиновими лісами, вище — криволісся з сосни гірської (жерепу). Відкриті кам'яні розсипища вкриті лишайниками і мохами.
На північний захід від Малої Сивулі розташована Велика Сивуля (1836 м), на південь — витоки річки Бистриці Солотвинської та Урвище Пекло.
Найближчі населені пункти: Осмолода, Стара Гута, Бистриця.
1804 m
Góra Szczyt
Ігровець — гора в Українських Карпатах, у гірському масиві Ґорґани. Висота 1804.3 м.[1] Третя за висотою вершина в Ґорґанах. Найцікавішим на цій горі є те, що її вершина, на відміну від інших гір Ґорґан, практично плоска. Класичний маршрут пролягає з села Стара Гута, також можна піднятися зі села Осмолоди.
Вершина лежить на хребті за назвою Ігровище, який вигнутий півмісяцем зі сходу на північний схід. Ігровець розташований посередині цього півмісяця і є найвищою точкою хребта. Західні та північно-східні схили гори дуже круті, важкопрохідні, вкриті кам'яними осипищами. На північ розташована сусідня вершина Висока (1803 м) на схід — нечітко виражена вершина за назвою Ріг (1475 м). Трохи далі, на південному сході, лежить хребет Сивуля з вершинами Сивуля Велика (1836 м) і Сивуля Мала (1818 м).
На північно-східних схилах гори на висоті 1608 м над рівнем моря бере початок потік Кузьменець-Великий.
1803 m
Góra Szczyt
Висока — гора в Українських Карпатах, у масиві Ґорґани. Розташована на межі Рожнятівського та Богородчанського районів Івано-Франківської області, на південний схід від села Осмолоди.
Висота 1803,6 м. Лежить у північно-західній частині хребта Ігровище. Північні та східні схили гори дуже круті, важкопрохідні. Вершина і привершинні схили незаліснені, з кам'яними осипищами, місцями — криволісся з сосни гірської; нижче — лісові масиви.
На південь від вершини розташована гора Ігровець (1804,3 м), на північний схід — Середня (1639 м), на північний захід простягається хребет Матахів.
Найближчі населені пункти: Стара Гута, Осмолода.
1795 m
Góra Szczyt
Brak komentarzy
Жербін (Жербан, Шербан) — вершина в Мармарошах (Гуцульські Альпи). Розташована в Рахівському районі Закарпатської області, на кордоні України з Румунією.
Висота гори Жербін становить 1795 (за деякими даними 1793,4) м над рівнем моря. Через вершину проходить українсько-румунський кордон. Північні схили гори лежать у межах Марамороського заповідного масиву Карпатського біосферного заповідника.На північний схід розташована гора Піп Іван Мармароський.
1788 m
Góra Szczyt
Братківська — гора в Українських Карпатах, у масиві Ґорґани. Одна з вершин однойменного хребта.
Розташована на межі Надвірнянського району Івано-Франківської області та Тячівського і Рахівського районів Закарпатської області.
Висота гори 1788 м (за іншими даними — 1792 м). Вершина і привершинні схили вкриті кам'яними розсипищами й осипищами пісковикових уламків розміром до 3 м. Рослинність до висоти 1400—1600 м представлена ялиновими лісами, вище криволісся з сосни гірської (жерепу).
На північний захід від вершини розташована гора Гропа (1763 м), за нею — Дурня (1709 м), на схід — гори Руська (1677 м) і Чорна Клева (1719 м); на південь/південний захід — перевал Околе, через який можна вийти на головний хребет масиву Свидівець (зелений маршрут).
Найближчі населені пункти: Бистриця, Чорна Тиса, Лопухів.
1788 m
Góra Szczyt
Гомул — гора в Українських Карпатах, у гірському масиві Чорногора. Розташована в Надвірнянському районі Івано-Франківської області, в межах Карпатського національного природного парку і є північним відрогом гори Шпиці.
Висота гори 1788 м. У перекладі з румунської «Гомул» означає «непомітний».
Найбільшими вершинами поруч з Гомулом є гора Шпиці (1863 м) на півдні та найвища точка полонини Маришевської — Велика Маришевська (1567,3 м) на північному сході. Гора Гомул вкрита трав'яними та напівчагарниковими альпійськими луками. Дещо віддалена від основного Чорногірського хребта, має чітко виражену вершину. З-під Гомула бере початок потік Гомульський, який зливаючись з іншим потоком з-під Говерли «коло мостів», творить початок Прута.
