В с. Старуня є грязьовий вулкан. Геологічна пам'ятка природи — єдиний і унікальний не тільки у Карпатському регіоні, але й у світі. Своїм виникненням він зобов'язаний насамперед людям. Понад століття тому тут почали розробляти нафтові та озокеритні родовища. Ґрунтові води, насичені киснем, тепер проникають углиб землі на тисячу метрів, викликають окислення нафти, що й дає той приплив теплової енергії, яка живить вулкан.

Вперше вулкан проявив себе 1977 року після землетрусу в горах Вранча в Румунії та сягав висоти 3 м. Тоді на конусоподібному пагорбі діаметром близько 50 м з'явилися перші кратери, з яких вихлюпувалися рідина, грязі та газ. Відтоді вулкан «дихає» через десятки менш активних міні-кратерів і зараз у рельєфі нагадує грязеву пляму. Сьогодні вулкан має 8 кратерів і 12 непостійних мікрократерів, які виділяють газ, воду, глинисту пульпу, інколи нафту або її складники. Водночас наявні на території Старунського вулкану озокерит, гарячі грязі, води високої мінералізації мають цінні лікувальні властивості.

Науковці мають декілька точок зору на причини виникнення цього геологічного дива. За однією з гіпотез, вулкан утворився на так званій антиклінальній складці, тобто випуклій структурі, яка має кілька розломів земної кори. Внаслідок певних фізико-хімічних процесів на глибині 600—1000 метрів і відбуваються виверження грязей, мінеральної води, розсолів. Тут також утворюються сполуки свинцю, цинку, є прояви новітньої тектоніки, молодих рухів земної кори. За перших 7 років ця територія піднялася на 1 метр.

Її реконструкцію було приурочено до 70-річчя загибелі микитинецьких стрільців — це Василь Ганцяк, син Юрія (псевдо «Володимир», 1914 р.н.) та Микола Атаманюк, син Василя (псевдо «Явір», 1923 р.н.; за іншими даними — 1921 р.н.). Їхня криївка знаходилася неподалік потічка Сенківський (притока Пістиньки).

#УПА

Джерело: https://huculia.info/

[без опису]

14 жовтня 2015-го в лісі на участку Підбагна у Пістині було гамірно і людно, незважаючи на прохолодну й туманну погоду та дуже вогкий грунт після несподіваного та неочікуваного «щедрого» снігопаду напередодні. Тут урочисто відкрили і освятили «Криївку-музей УПА» на місці сенсаційного віднайдення бідона з добре збереженими документами збройного підпілля Коломийської округи початку 50-х років минулого століття, що сталося навесні цього року.

#УПА

Джерело: https://huculia.info/

Пагорб з лісом між селами Красилівка, Гостів і Закрівці. Покутська височина.

Печерний монастир села Розгірче — скельно-печерний комплекс, унікальна пам'ятка історії та природи. Розташований на південно-східній околиці села Розгірче (Стрийського району, Львівської області), в однойменному урочищі Розгірче, на території створеного 1984 року заповідного урочища «Розгірче».

«Скельний монастир Розгірче» лежить на висоті 443 м над рівнем моря. Це скелясті виступи пісковиків заввишки до 25 м, що утворились більше 70 млн років тому на дні палеогенового моря. Кам'яний лабіринт відслонення Вигородського пісковика завширшки 50 м тягнеться серед буково-смерекового лісу зі сходу на захід майже на 400 метрів.

Перші згадки про монастир відносяться до другої половини XV століття, ймовірно, був розбудований в XIII–XIV ст. Сучасні дослідження вказують на те, що скелі використовувалися ще з язичницьких часів як місце поселення чи сховок. Сучасний монастир — популярна туристична місцина.

[без опису]

[без опису]

[без опису]

[без опису]